31 травня 2025 року учні Академічного ліцею №1 ім. А.С.Малишка здійснили туристичну подорож до красивого українського міста Переяслав.
Подорож організувала класна керівниця 9-Б класу Алла Шевченко.
На початку подорожі діти разом з супроводжуючими їх дорослими відвідали Меморіальний музей Г.С.Сковороди.
Меморіальний музей Г.С. Сковороди відкриває свою експозицію в залах Переяславського колегіуму. Саме тут навчався та викладав знаменитий український філософ. Тут він написав багато своїх видатних творів, зокрема «Сад божественних пісень». Пізніше, наприкінці ХVІІІ століття, колегіум було перетворено на духовну семінарію. Музей, що дотепер розміщується в цьому приміщенні, було відкрито у 1972 році.
Експозиція музею включає в себе колекції рідкісних книг, манускриптів, картин, предметів народного мистецтва та інших експонатів, пов'язаних з життям і творчістю філософа. В ньому можна дізнатися, зокрема, про Сковороду за часів його життя на Переяславщині, а також долучитись до давньої історії колегіуму.
В експозиції музею є унікальний портрет Г. С. Сковороди роботи невідомого художника кінця XVIII століття, українські народні інструменти: сопілка, скрипка, бандура, цимбали, ліра, цитра, на яких умів грати Григорій.
Один із розділів експозиції присвячений закордонному періоду життя Г. С. Сковороди. У 1745-1750-х років тодішній студент у складі так званої Токайської місії, очолюваної генерал-майором Ф. Вишневським, перебував в Угорщині. У вітрині — карта Угорщини XVIII ст., види міст Токаю, Шарошпатока, Кросно того часу, стародруки XVII– XVIII ст., фото меморіальної дошки про перебування Г. С. Сковороди в Токаї.
В одній з кімнат відтворено обстановку класу: столи й лави, класна дошка, на стіні — ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей — вішалка з одягом студентів, на столах — книги. Довершує експозицію класу скульптура Г. Сковороди (робота петербурзького скульптора І. М. Хітрова), яка розміщена за вчительською кафедрою. У вітринах експонуються Єлизаветинська Біблія часів Сковороди (1766 р.), лютеранська Біблія 1755 р., напрестольні Євангелія XVII—XIX ст.
В експозиції представлені авторські роботи опішнянських гончарів з Полтавщини керамічні посудини, що ілюструють байки поета. В експозиції знаходяться твори Г. С. Сковороди, перекладені мовами народів світу. Образ Г. Сковороди приваблює як професійних митців, так і народних майстрів. Із творів сучасної доби, представлених в експозиції, — скульптурні портрети Г. С. Сковороди роботи Івана Кавалерідзе, Галини Кальченко; декоративні розписи народної художниці з Переяславщини Марії Буряк — «Мудрець і природа», «Сковорода серед селян», «Біля училища», «Орел і сорока».
Розповідь екскурсовода допомагала відвідувачам дізнатися про експозиції, які зберігаються в музеї та більш детально дізнатися про видатну історичну особистість, українського філософа-містика, богослова, поета і педагога, Григорія Савича Сковороду.
А згодом юрба хлопчиків та дівчаток вирушила до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Справжньою перлиною Переяслава є музейний комплекс народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який почав створюватися у 1964 році. На території близько 30 гектарів розташовано 300 об`єктів, з них – 122 пам`ятки народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Чудовою прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба. Уперше подібний музей створили у Швеції 1891 року. Для цього використали стокгольмський маєток Артура Халезіуса «Skansen». Назва маєтку стала синонімом етнографічного комплексу або музею просто неба. Тому Переяславський музей, розташований за містом, на Татарській горі, інколи називають скансеном.
Переяславський музей репрезентує українське село Середньої Наддніпрянщини 2 пол. ХІХ – поч. ХХ ст.ст.; сільські ремесла та промисли; вітряки та водяні млини; розділ ”Матеріальна культура найдавнішого часу”; 12 тематичних музеїв.
Особливістю музею є показ розвитку ремесел та основних етапів еволюції народного житла і пов’язаної з ним матеріальної і духовної культури українців.
У розділі «Матеріальна культура найдавнішого часу» відтворено розвиток житла і домашнього вогнища від періоду пізнього палеоліту до житла ХІV ст.
Серед архітектурних пам’яток є рідкісні зразки: церква Покрови Пресвятої Богородиці поч. XVII ст. та дзвіниця сер. XVIIІ ст. з Правобережної Київщини, церква св. Георгія сер. XVIIІ ст. з Переяславщини, зображена Т. Г. Шевченком на малюнку «Андруші», вишуканий мисливський будинок князя О. Горчакова, церковнопарафіяльна школа поч. ХІХ ст., лісний кордон – будинок лісної охорони кін. XІХ ст. з півдня Київського Полісся, корчма поч. ХІХ ст. з м. Переяслава, хати середняка, чинбаря, столяра, гончара, бондаря та інші із сіл Переяславщини.
У плані забудови селянської садиби 2 пол. ХІХ ст. чільне місце займає хата. В експозиції оздоблені розписами скрині, мисники, дерев’яні та глиняні миски, різьблені сволоки, божниці, речі побуту. Окрасою хати були тканини: рушники, килими, скатерті, ліжники, які надавали кожному житлу не тільки затишності, а й неповторності.
Вдало використано природний ландшафт та відтворено народні традиції озеленення дворів, вулиць, провулків, вигонів, майдану. Городи, сади, квітники, декоративні насадження надають музею переконливості, життєвості, дають повну уяву українського села ХІХ ст. Доповнюють експозицію музею-села два рукотворних озера.
У Музеї народної архітектури та побуту в окремих архітектурних пам’ятках та спеціально побудованих павільйонах створено експозиції дванадцяти тематичних музеїв, які більш поглиблено розкривають окремі теми з історії народного побуту, традицій, звичаїв та обрядів, народної творчості, землеробства, хлібопекарства, народного транспорту, розвитку науки та техніки.
