Горловий Михайло Петрович народився 19 жовтня 1952 р. в с. Щербанівка Обухівського району на Київщині. Закінчив Київський художній інститут (Українську академію образотворчого мистецтва і архітектури (1986-1992 рр)). Факультет скульптури. Викладачі В.Борисенко, І.Макогон. Скульптор, член Національної спілки художників України (1993) та член Національної спілки письменників України (1998).
***
Помер 2 квітня 2024 року у рідному селі Щербанівка. Похорон відбувся 5 квітня у с. Щербанівці Обухівського р-ну на Старому кладовищі.
Роман Коваль, президент Історичного клубу Холодний Яр, редактор газети "Нескорима нація": "Михайло Горловий був козаком Історичного клубу “Холодний Яр”, членом Національної спілки письменників України, членом Національної спілки художників України. Я його називав останнім повстанцем отамана Зеленого, вірним продовжувачем його справи. Він був вибуховий, щедрий, твердий у переконаннях, до ворогів непримиримий. До слова, він учасник Революції на граніті у жовтні 1990 року, учасник голодування, десь є в Неті фото Горлового з пов’язкою на голові: “Я голодую”... Якби був живий кобзар Василь Литвин, то точно на похороні Горлового заспівав би пісню “Умер козак”".
***
Працював на виробництві - головним художником у РБУ–1 «Київзеленбуду».
На творчій роботі. Учасник художніх виставок від 1978, Всесвітніх форумів «Скульптура в камені» (від 1998). Персональні виставки – у Києві (1994, 1996, 2002), м. Обухів (1994, 2002), м. Ржищів (2004; обидва – Київська обл.). Для творчості М.Горлового характерне використання фігурат. пластики з вирішенням об’ємів площинами, орнаментації пластики кольором та лініями. Окремі роботи зберігаються в Музеї історії Києва, Обухівському історично-краєзнавчому музеї, Музеї українського сучасного мистецтва (Київ). Друкується від 1970. Автор книг поезій та спогадів: «Я – скит з трипільських праглибин» (1996), «Діти Дажбога» (2000), «Дорога в Україну» (2002; усі – Київ).
ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ:
1987 Обухівський Історичний Музей 1988 Обухівський Історичний Музей 1989 Обухівський Історичний Музей 1994 Національна Галерея України м. Київ «Ми – Трипільці» 1995 Галерея «Грифон» м. Київ «Трипілля» 2002 Обухівський Історичний Музей 2002 Національний музей Т.Г Шевченка. м. Київ «Я – Скит з Трипільських праглибин» 2003 Фестиваль «Ржищівський вінок» м. Ржищів 2004 Фестиваль «Ржищівський вінок» м. Ржищів 2007 КУМФ. Торонто. Канада. Український історичний фонд. м. Едмонтон. Канада 2008 Мистецький центр. м. Калгарі. Канада.
ВИСТАВКИ:
1990 Всеукраїнська весіння виставка РБХУ. м Київ 1990 Всеукраїнська осіння виставка РБХУ. Київ 1991 Всеукраїнська весняна виставка РБХУ 1991 Всеукраїнська осіння виставка РБХУ 1991 Всеукраїнська виставка «500 років Козацтву України» 1992 Всеукраїнська весняна виставка 1992 Всеукраїнська осіння виставка РБХУ 1993 Всеукраїнська виставка «Голодомор в Україні 1932-1933 рр» 1993 Всеукраїнська осіння виставка РБХУ 1994 Всеукраїнська осіння виставка РБХУ 1994 Конкурс «Київська скульптура-94» галерея 2 Київ» 1995 Виставка «Весна» галерея «Київ» 1995 Виставка «Осіння палітра Києва» галерея «Лавр а» м. Київ 1995 Всеукраїнська виставка «Різдвяна виставка» галерея «Київ» 1995 Всеукраїнська виставка «400 річчя Богдана Хмельницького» 1996 Виставка «Україна – Грузія» галерея «Київ» 1997 Виставка «350 років композитору Артему Веделю» Києво-Могилянська Академія.м. Київ 1998 Всеукраїнська виставка «Весна-98» РБХУ. м. Київ 1998 Всеукраїнська виставка «Весна -99» РБХУ. м Київ 1999 Всеукраїнська виставка «Тріеналє-99» 1999 Всеукраїнська виставка «Осінь-99» м. Київ 1999 Всеукраїнська виставка «Різдвянний салон» РБХУ м. Київ 2000 Виставка мистецького гурту «Світовид» Національний музей Т.Г Шевченка.м. Київ 2000 Всеукраїнська виставка «Осінь-2000» РБХУ. м Київ 2000 Виставка присвячена творчості мистецтвознавця В Підгори . Музей Т.Г Шевченка. 2001 Виставка творчого гурту «Світовид». Національний Музей Т.Г Шевченка. 2001 Всеукраїнська виставка до дня художника РБХУ. м. Київ 2003 Всеукраїнська виставка Весняний салон -2003 РБХУ. м. Київ 2004 Всеукраїнська виставка «Осінь». РБХУ. м. Київ 2005 Всеукраїнська виставка РБХУ. м. Київ 2006 Всеукраїнська виставка «Україна від Трипілля до сьогодення» РБХУ. м. Київ 2007 Всеукраїнська різдвянна виставка РБХУ. м Київ
«Гетьману України Пилипу Орлику» (м. Київ) «Андрію Малишку» (м. Обухів) «Леоніду Коваленку» (м Київ) «Василю Чухлібу» (м. Українка) «Петру Швецю» (с. Гусачівка) «Художниці Парасці Коломийко» (м. Обухів)
СИМПОЗІУМИ:
1998 Міжнародний симпозіум «Скульптура в камені» (м.Рашана. Ліван) 2000 Всеукраїнський симпозіум«Скульптура з криги» (м.Київ. Україна) 2000 Міжнародний «Скульптура в камені» (м.Алєй. Ліван ), 2001 Міжнародний «Скульптура в камені» (м. Расельматен. Ліван) 2001 Міжнародний симпозіум «Скульптура в камені» (м. Алей. Ліван) 2003 Міжнародний «Скульптура в камені» (м. Біблос. Ліван) 2004 Міжнародний симпозіум «Скульптура в камені» (м.Ржищів. Україна) 2005 Міжнародний симпозіум «Скульптура в камені» (м. Зук - Мішель. Ліван) 2006 Всеукраїнський симпозіум «Скульптура в камені» (м.Ржищів. Україна) 2007 Міжнародний симпозіум «Скульптура в камені» (м.Зук Мікаель. Ліван) 2008 Всеукраїнський симпозіум «Скульптура в камені» (м.Вишгород. Україна), 2008 Міжнародний «Скульптура в камені» (м.Зук Мозбек. Ліван), 2009 Міжнародний «Скульптура в камені» (м.Зук Мозбек. Ліван)
Лауреат премії ім Гнипів за «Монументальну пропаганду діячів Української культури». Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА». Лауреат «ГРАН ПРІ», «Скульптура з криги» 2000 р.
Роботи автора знаходяться у колекціях Національних і приватних музеїв України та Зарубіжжя. У приватних колекціях Канади, США, Фінляндії, Франції, Сербії, Австрії, Лівану, Марокко, Сірії, Англії, Іспанії.
Микола Білик, скульптор, заслужений художник України: “Горловий – надзвичайний майстер. Він цілісний і щирий. Мені так зробити не вдається. Він вникає в глибини своїх творів. Щирий він і в поетичних творах. У нього немає натуралізму, а є архаїчність. Йому це пасує. Стилістика його дуже архітектонічна. Він образно мислить. Він має потужну силу. Він пише, співає, гризе, довбе… Багато можна назвати ще синонімічних слів, які пов’язують Михайла з творчістю. Він багатогранний митець. Красивий митець. Креативний і надзвичайно палкий. Це образ, яким би мав бути українець”
Петро Засенко, письменник, редактор поетичної збірки Михайла Горлового “Поезія в камені”: “Це людина віддана. Він заглиблений в українську землю, в український дух, у наше слово, в наше розуміння історії. Він несе в собі обов’язок митця-громадянина. Він наче з якихось глибин землі та неба бере сутність і втілює її в мистецькій роботі. Такий він і в поезії. Працюючи над скульптурою, він натикається на щось і в нього раптом починається поетичний рядок. Він бачить людську душу в камені, бронзі, у слові – нашу Матір українську, отамана Зеленого, Михайла Гаврилка. Його поезія чуттєва. В передмові до збірки я написав, що таких людей, як Горловий, треба берегти. Бо це наша совість, це наша відданість мистецтву, нашій землі й українській мові”.
Дмитро Чередниченко, письменник, голова творчого об’єднання “Радосинь”, членом якого є Михайло Горловий: “Я пройшов по залах і мені було дуже приємно, що в кожному творі відчувається глибина. Це поетичні образи. Отже, з нами говорить поет. Поет у камені, у слові, у дереві та інших матеріалах”.
Сергій Гальченко, мистецтвознавець: “Сказали тут, що Горловий у камені бачить людську душу, це правда, бо в Михайла людська душа, а не кам’яна. Там, де Михайло, там Україна. Він усюди – в мистецтві, літературі, творчості… Володимир Сосюра написав: “Мені вже шістдесят, не віриться, що юно дзвенять мої пісні”. Михайле, нехай ваші пісні – і в поезії, і в скульптурі – лунають віками”.
Михайло Наєнко, доктор філологічних наук, літературознавець: “Трохи більше про джерела. Кажуть, що роботи Михайла заховані у глибокий ґрунт… Ця традиція тягнеться із Щербанівки, де народився Григорій Косинка. Там корінь Михайла Горлового. Пригадую як відкривали пам’ятний знак роботи Галини Кальченко на будинку, в якому жив Косинка. Пригадую, яке враження на всіх справив прекрасний портрет Григорія Косинки роботи Касіяна. Ось бачите яка традиція: Василь Касіян, Галина Кальченко, Михайло Горловий. Ця лінія витримана… Ну не могло такого не статися”.
Тетяна Лемешко, письменниця: “Люди мої, чорнобривці, Лишіть мене наодинці Із пташками й деревами. Не питайте лише – чого Мені добре із вербами Діда мого”. Це поетичні рядки Михайла Горлового. Вірменський поет Ованес Туманян сказав: “Поет повинен обома ногами стояти на рідному ґрунті, і тільки тоді його голос буде звучати на всю силу”. Мій друг і земляк Михайло виріс із рідного ґрунту. Його життя – це вічна боротьба. Боротьба за українську мову, за українське мистецтво”.
Художник Володимир Гарбуз: “Михайло – духовний воїн. Він пройшов великий шлях. І зберіг у собі силу. Його твори одухотворені, він несе кам’яну свічку, яка не плавиться. Він спілкується з духами наших мізинських предків, бере від них енергію. І Михайлова свічка ніколи не згорить. Його твори в камені та бронзі випромінюють світло, яке бачать тільки ті, кому дозволив Бог, – справжні українці, герої нашого часу, воїни духу. Михайло, довбаючи камінь, повертає нам пласти, яким тисячі років… Камінь оживає не тільки під руками Михайла. Він надає йому життя серцем. Горловий створив пласт духовності, духу, мови, енергії, світла і музики космічної. Михайло оживив і приручив камінь. Знайшов мову з деревом, глиною, фарбами. Ніякі буревії не загасять його свічку, яку він несе. Якщо через тисячоліття з українського мистецтва залишиться тільки його творчість – поетична і скульптурно-образотворча, – про нас як про народ, про нашу землю залишиться пам’ять у космічному безмежжі”.
«Творіння Михайла Горлового нас піднімають» (поет Василь Герасим’юк, лауреат Шевченківської премі);
«Ці твори відкривають небо, і ми чуємо голоси наших предків. Твори Михайла Горлового – це мова наших предків. Горловий – один з духовних воїнів» (художник Володимир Гарбуз);
«Михайло Горловий воскрешає родову пам’ять» (Анатолій Буртовий, заслужений художник України;
«Біля кожної роботи Горлового можна сказати: «Клас, клас, клас!» (художник Олег Смаль);
«Друже Михайле, щиро дякую тобі за безцінний внесок у скарбницю української культури. Нехай твої руки і серце не знають спокою, збагачуючи наш національний статок» (Роман Коваль);
«Його твори випромінюють магічність. Він одержимий білим світом. Він досконалий. Його душа – невичерпне джерело любові до України, жінки, матері, що струменить із кожної картини, з кожної його скульптури. Чистота, прозорість і невтомна праця його душі вибухають барвами всіх стихій неба і землі. Щиро дякую, Михайле, за титанічну працю, за світлий храм твого мистецтва, у якому очищаються душі і світлішають серця» (поетеса Тетяна Лемешко);
«Михайло Горловий – мій учитель. І я цим пишаюсь!» (народний художник України Олег Пінчук).
У майстерні скульптора і поета Михайла Горлового. с. Щербанівка, 16.08. 2014. Нова робота Михайла Горлового - погруддя Михайла Гаврилка. Зліва направо Тетяна Лемешко, Михайло Горловий, Анатолій Висота
mde
На фото праворуч Михайло Горловий біля погруддя Петра Болбочана. Світлина Романа Коваля
Він невтомно долав свої творчі шляхи від Трипілля до Тріполі на ліванській Фінікійщині.
Ігор Осташ: Він був співцем своєї Трипільщини, автором памʼятника першовідкривачеві Трипілля Вікентію Хвойці. Органічно впліталися його роботи в канву багатьох бієнале «Від Трипілля до сьогодення». Загострене почуття патріотизму і справедливості супроводжувало його творчі пошуки. Він увічнював гетьманів і героїв, оплакував у камені жертв Голодомору. Скульптор, який залишив по собі яскраву спадщину в Україні та за її межами. Поет, який у своїх віршах був «скитом з трипільських праглибин», невтомним дзвонарем (перед моїми очима - «Дзвонар» Олександр Мельник). На теренах Лівану осиротів понад десяток його самобутніх робіт, які зʼявилися на фінікійських землях завдяки Pierre Karam.
У нашому фільмі «Український Ліван» разом з Станіславом Литвиновим та Mishою Shelestом ми намагалися відшукати усі його роботи й увічнити його ліванський доробок. Одна з останніх його ліванських робіт - погруддя видатної оперної співачки Лідії Липковської - прикрашає Бейрутську академію мистецтв, де викладала наша оперна діва. Він пішов, але усі його скульптурні дітища залишилися з нами.
Історичний клуб «Холодний Яр» видав книгу Михайла Горлового під назвою «Краса правічна». До видання увійшли вибрані поезії зі збірок: “Я – скит з трипільських праглибин”, “Діти Дажбога”, “Дорога в Україну”, “Поезія в камені”.
Михайло Горловий – велика втрата для українського середовища, для нашого клубу, для друзів, родини, для культури, мистецтва… Творчий доробок автора світового рівня, скульптора Михайла Горлового, члена Національної спілки художників України та члена Національної спілки письменників України:
Автор пам’ятників в бронзі і граніті:
Жертвам Голодомору 1932-1933 рр. «Діва Україна», митрополиту Київському і Галицькому Тимофію Щербацькому у рідному селі Щербанівці, Степану Бандері у місті Бучач Чортківського району на Тернопільщині, жертвам Голодомору 1932—1933 рр. у селищі Козин, що на Обухівщині, жертвам Геноциду українського народу у селі Зікрачі Обухівського району, письменнику Григорію Косинці у селі Красне Обухівського району, памятника «Материнство» (м.Амшит), памятника «Миру» (м. Зук Мікаель) – Ліван та ін.
Співавтор пам'ятників гетьману Івану Виговському, легендарній медсестрі 1941-1945 р. Олені Ковальчук у селі Германівці, що на Обухівщині, 1000-ліття с. Трипілля, а також першовідкривачеві Трипільської культури Вікентію Хвойці у селі Трипіллі, Григорію Косинці у селі Красне Перше, Обухівського району, воїнам-афганцям у місті Обухові, Уласу Самчуку (м. Рівне), полковнику армії УНР Петру Болбочану, полковнику Василю Вишиваному у місті Києві.
Михайло Горловий є також співавтором меморіальних таблиць Андрію Малишку у місті м. Обухові, гетьману України Пилипу Орлику, Леоніду Коваленку, Василю Швецю - у місті Києві, Василю Чухлібу у місті Українці, Петру Швецю – у селі Гусачівці.
Твори Горлового: «Джерела українського народу», «Амазонка на коні», «Ранок», «На прогулянці», «Зустріч», «Сонячний день» (усі – 1994), «Виростеш ти, сину», «Акробат», «Катерина» (усі – 1996), «Ню» (1997), «Тривога», «Арій», «Середземномор’я» (усі – 1999); «Трипільська серія» – «Музика», «Астролог», «Хлопчик», «Мисливець», «Дівчинка»; «Дана», «Кобзар», «Скіф», «Іван Богун», «Материнство», «Берегиня роду», «Лілея», «Хвиля», «Ярило», та ін.
Михайло Горловий має 13 персональних виставок: Обухівський історично-краєзнавчий музей; «Ми-Трипільці» - Національна галерея України; «Трипілля» - галерея «Грифон»; «Я- Скит з Трипільських праглибин» -Національний музей Т. Г. Шевченка - місто Київ; Фестиваль «Ржищівський вінок» - м. Ржищів; Українсько-канадська мистецька фундація – Торонто, Канада; Український історичний фонд – Едмонтон, Канада; Мистецький центр -Калгері. Канада; Музей Української літератури «Мізенсько -Трипільське коріння» - місто Київ; с. Вишеньки, школа, котеджне містечко; Муніципальна галерея мистецтв Деснянського р-ну м. Києва – 3 виставки.
Має 39 групових виставок. Крім доробку з живопису та скульптури, має й власні книжки. Михайло Горловий – автор книжок: «Я — скит з трипільських праглибин», «Діти Дажбога», «Дорога в Україну», «Поезія в камені», публікацій у альманахах, «Щербанівка» - нариси з історії села Щербанівки на Обухівщині. Твори митця знаходяться в приватних та державних колекціях України, США, Канади, Лівану, Сирії. Вірменії, Франції, Іспанії, Австрії, Марокко, Фінляндії, Німеччини, Австралії та ін.
Відкриття меморіального знаку козакам-повстанцям Щербанівської сотні отамана Зеленого, який створив Михайло Горловий, село Щербанівка, 16 серпня 2014 року
Вечір пам’яті Зеновія Красівського з нагоди його 90-ліття, 12 листопада 2019 р., Національна спілка письменників України
Відкриття меморіального знаку козакам-повстанцям Щербанівської сотні отамана Зеленого, який створив Михайло Горловий, село Щербанівка, 16 серпня 2014 року
Михайло Горловий промовляє на презентації книги Романа Коваля "Здолати Росію", 10 листопада 2018 року, м.Обухів. Світлина Люби Ганнусі
Михайло Горловий презентує свій проект пам'ятника Матері конкурсній комісії з визначення переможця на реконструкцію центральної площі міста Обухова
Відкриття меморіального знаку козакам-повстанцям Щербанівської сотні отамана Зеленого, який створив Михайло Горловий, село Щербанівка, 16 серпня 2014 року
Вшанування памяті Панаса Пустового, козака-зеленівця, єдиного, могила якого в районі збереглася. На фото: Тарасик Силенко, Михайло Горловий, краєзнавець Катерина Буренко, вірна подруга-горлиця Василя Литвина пані Антоніна Литвин
