Дата смерті: 19 квітня 2023 року, Бахмут Донецької області.
Військовий підрозділ: батальйон "Братсво" ГУР МО
Доброволець Дмитро Петров, позивний Лєший, загинув 19 квітня 2023 року в районі міста Бахмут на Донеччині. Він разом із побратимами Купером Ендрюсом і Фінбаром Кафферкі зголосилися захищати гуманітарний коридор. Під час виконання бойового завдання натрапили на ворожу засідку. Воїни полягли у бою з окупантами.
Дмитро Петров народився в Росії. З підліткового віку долучився до анархістського руху. Брав участь у протестах проти будівництва сміттєспалювальних заводів, акціях із захисту парків і лісів. З 2009 року долучився до партизанської боротьби проти російського режиму. Брав участь у протестах на Болотній площі в Росії в 2011-2012 роках та масових виступах у Білорусі в 2020-му. Був учасником Революції Гідності.
Працював науковим співробітником Центру цивілізаційних та регіональних досліджень Інституту Африки РАН. Був кандидатом історичних наук. Через політичні переслідування та перспективи тюремного ув’язнення в Росії переїхав до Києва.
З початку повномасштабного вторгнення брав участь у захисті України від російських окупантів. У складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади захищав Луганщину. Навесні 2023-го долучився до Батальйону «Братство» ГУР МО. Вирушив захищати Бахмут. Звідти вже не повернувся.
У Дмитра залишилися рідні, друзі й побратими.
***
Анархіст, кандидат історичних наук, антрополог. До повномасштабного вторгнення працював в Інституті Африки російської академії наук (РАН). Коли жив в Москві, боровся проти політики забудови місцевої влади (виселення з гуртожитків, знищення лісопаркових зон). Допомагав незалежним книговидавцям.
Співавтор медіапроєкту Hevaleприсвяченому прямій демократії і кооперативній економіці на Близькому Сході. Редагував збірки «Квіти пустелі: 10 років революції в Рожаві» та «Життя без держави: революція в Курдистані». Переклав книжку «Курдистан. Реальна демократія в умовах війни і блокади». Координував переклад та видавництво мемуарів курдської революціонерки Сакіне Джансиз. Двічі відвідував регіон як дослідник, брав участь в загонах курдської самооборони.
Через політичні переслідування та перспективи тюремного ув’язнення в Росії, переїхав до України в 2019 році, де бував і раніше, зокрема і коли брав участь в Революції гідності.
У лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україні, вступив до лав самооборони Києва. Загинув у квітні 2023 року на ділянці фроту під Бахмутом від артилерійського обстрілу. Після смерті стало відомо, що Петров стояв біля витоків сучасного повстанського анархізму, був одним із засновників Бойової організації анархо-комуністів (антивоєнний саботаж в росії) і Комітетів Спротиву (Об’єднання анти- авторитарних бійців, які беруть учать у війні з Росією).
П.С. Мені Дмитро був відомий як дотепний веселий хлопець з Росії Ілля. Не цурався ніякої роботи, міг спокійно допомагати на кухні, вільно розмовляв кількома мовами. Любив возитися з тваринами (на фото одна з його улюблених - собачка)
До лютого 2022 року Дмитро Петров і його соратники організували бойову групу, яка проходила підготовку в Київській області. Після початку повномасштабного конфлікту група увійшла до складу 135 батальйону територіальної оборони Обухівського району в якості «антиавторитарного взводу». Кістяк групи складався з українських і російських анархістів, лівих активістів і футбольних хуліганів. Одним з таких був, наприклад, колишній нацбол, а нині анархіст Олексій Макаров, який проживав до цього в Швеції і активно брав участь в місцевому анархистском русі.
Командував підрозділом старший лейтенант ЗСУ Юрій Самойленко, старий учасник антифашистського руху на Україні, ветеран конфлікту в Донбасі (воював у складі нацбата міліції особливого призначення «Золоті ворота»).
Чотири місяці учасники «антиавторитарного взводу» животіли в тилу і намагалися потрапити на фронт, але, як писав сам Дмитро Петров, із-за бюрократії їх продовжували тримати в глибокому тилу. Завдяки зв'язкам Юрія Самойленка в керівництві ЗСУ йому вдалося домовиться про переведення «антиавторитарного взводу» до складу 6-го батальйону українського Добровольчого корпусу «Правий сектор», який на той момент був задіяний на передовій.
Антифашисти проходять підготовку на базі «Правого сектора»* в Десні anarchistnews.org
Восени група Самойленка-Петрова брала участь у контрнаступі в Харківській області. 9 вересня «Правий сектор» проводив «зачистку» в зайнятій ЗСУ місті Балаклія, в ході якої зав'язався бій. Самойленко був тяжко поранений в живіт і через добу помер у шпиталі.
Дмитро воював на Куп'янському напрямку, потім під Кремінною, звідки їх спішно перекинули для зміцнення флангів під Бахмутом. Там 19 квітня 2023 року в результаті артилерійського обстрілу загинув Дмитро Петров (позивний «Лєший») і його давній соратник 40-річний Винбар Каферкей.
