Дата смерті: 31 жовтня 2023 року, Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Військовий підрозділ: 92-а окрема штурмова бригада ім. кошового отамана Івана Сірка
Солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу штурмового батальйону 92-ї окремої штурмової бригади ім. кошового отамана Івана Сірка, пілот дронів роти ударних БпАК «Ахілес».
Народився Віталій 29 липня 1995 року в м. Обухів.
Навчався в ЗОШ І-ІІІ ст. №1 імені А. С. Малишка м.Обухова, яку закінчив у 2010 році. Паралельно навчався в міській школі мистецтв.
Захоплювався історією, колекціонував холодну зброю – ножі, які сам доглядав.
У 2010 році вступив до Коледжу економіки, права та інформаційних технологій Університету «КРОК» на спеціальність «Обслуговування програмних систем і комплексів» рівня вищої освіти молодший бакалавр і здобув кваліфікацію технік-програміст. Під час навчання одразу пішов працювати в типографію «РОС» дизайнером. У 2014 році успішно завершив коледж та був зарахований на третій курс Університету «КРОК».
Потім працював на підприємстві «ЕКМІ» та Трипільському пакувальному комбінаті, і також за спеціальністю дизайнера.
У 2016 році закінчив ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» за спеціальністю «Комп’ютерні науки»» рівня вищої освіти бакалавр та отримав кваліфікацію фахівець з інформаційних технологій. Віталій був дуже творчим та креативним, розробив емблему для прапора ГО «Материнське серце», засновницею якої є його бабуся, відома волонтерка Іщенко Віра Іванівна. З перших днів повномасштабної війни у Віталія не було ніяких сумнівів у тому, щоб йти захищати добровольцем Батьківщину. Про свій усвідомлений вибір він сказав своїм рідним. І вони його підтримали.
Спочатку Віталій потрапив у Васильків на службу. У ті перші найстрашніші для Київщини дні вторгнення російського окупанта, він разом з побратимами охороняв військовий аеродром.
Коли Київщину було звільнено Віталій проходив службу в північних регіонах області – Іванкові, Кухарях, займався пошуком загиблих воїнів.
Далі був дислокований на Харківщину, де проходив службу кулеметником. Був у гарячих точках Куп’янсько-Лиманського напрямку.
Його неабиякі технічні здібності й навички стали йому в пригоді коли він став командиром ударних дронів «Ахілес», пілотом дрону. Завжди саме дрони його підрозділу вражали найбільше ворожих цілей.
Останнім місцем дислокації Віталія став населений пункт Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Того тяжкого дня 31 жовтня 2023 року під час артилерійського обстрілу снаряд потрапив у бліндаж, у якому знаходився Віталій з декількома побратимами. І вони всі загинули.
З дитинства він був дуже відповідальним, чуйним та неймовірно ерудованим хлопчиною.
В рідному Обухові Віталія провели в останню дорогу вічного спокою 04 листопада 2023 року.
Нагороди:
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
Почесний громадянин міста Обухова з 2024 року посмертно.
23 травня 2024 травня родині було вручено орден "За мужність" ІІІ ступеня.
