Сторожик Володимир Сергійович

Дата народження: 13.04.1986

Дата загибелі: 11.11.2022, загинув підірвавшись в авто на міні, біля населеного пункту Победа Старобешівського району Донецької області.

Звання: солдат, старший навідник протитанкового взводу

Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.

Місце проживання: м.Обухів, Київська область, Україна

Сторожик Володимир Сергійович, старший навідник протитанкового взводу, 72-ї бригади, частини А 2167. Він був великим воїном, з досвідом та здобутими навичками. Своє життя він повністю присвятив боротьбі за незалежність України.

Мав багато відзнак та нагород:

– медаль учасника АТО
– медаль “Патріот України”
– нагрудний знак “Ветеран війни”
– медаль “Захиснику Вітчизни”
– медаль “За оборону рідної Держави”
– відзнака Президента України “За участь в антитерористичній операції”
– знак народної пошани “За відвагу”.

Народився Володя 13 квітня 1986 р. в Обухові.

Навчався в Обухівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №5. Пройшов службу в лавах ЗСУ.

Усе своє свідоме життя бачив себе військовим. Є така професія: Батьківщину захищати. Це було стовідсотково про нього.

Володимир був дуже мужнім, сильним, відважним воїном, і водночас дуже добрим. Для побратимів та друзів міг прийти на допомогу в будь-якій ситуації.

З 2014 року – служив в найгарячіших точках в АТО: Маріуполь, Лисичанськ, Горенка, Донецький аеропорт.

З початку повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 року Володя одразу пішов захищати Батьківщину. Й тут був в найскладніших точках лінії захисту: Гостомель, Київ.

Останні місяці він обороняв Донецьку область. І знову найтяжча лінія фронту, передова.

Після поранення та контузії, не дочекавшись висновку медичної комісії, він повернувся до своїх побратимів на фронт зі словами: “хто, як не я”.

З 10 на 11 листопада 2022 року авто, в якому їхав Володимир з товаришами на бойове завдання, підірвалося на міні.

Це сталося біля населеного пункту Побєда Старобешівського району Донецької області.

Тривалий час рідні сподівалися, що він залишився в живих. Майже місяць вони жили вірою в це, але підтвердилося найгірше.

Вічний спочинок Володя знайшов в с. Деремезна, його поховали біля мами.