Панченко Олег Вікторович

19 червня 2022 року на Донеччині загинув воїн 72-ї окремої механізованої бригади Олег Вікторович Панченко. 

Сміливий, мужній, відданий воїн, який загинув як Герой. 

Ще у далекому 2014 році він добровольцем пішов захищати рідну Україну на сході в зоні бойових дій АТО. Проходив військову службу за контрактом у високомобільних військах. 

З 24 лютого 2022 року Олег одним з перших був знову мобілізований та без вагань став на захист суверенітету України.

Народився Олег Вікторович 1 жовтня 1968 року в Обухові. Розпочав навчання у 1976 році в Обухівській неповній середній школі №2, а згодом перейшов навчатися до Обухівської середньої школи №1 ім. А. С.Малишка, яку успішно закінчив у 1986 році. 

Далі була служба в армії, у військово-повітряних силах. Після повернення зі служби Олег навчався на електрозварювальника в ПТУ №2 м. Українка. Згодом працював на Обухівському вентиляційному заводі. Працював будівельником на різних приватних будівництвах.

Марив футболом. Грав за різноманітні дитячі та дорослі футбольні клуби Обухівщини, за ветеранські команди. Розпочинав грати у «Тракторі» (Сільгосптехніка). Досить довго грав за «Комунальник» та інші клуби. Був фанатом-вболівальником футбольного клубу «Динамо» Київ, а його футбольним кумиром був Олег Блохін. 

Виховували Олега турботливі батьки, Віктор Миколайович та Валентина Андріївна, які через хворобу залишили цей світ у 2018 році. 

Загибель Олега стала великою втратою для його найрідніших людей: дружини Марії Михайлівни, сина Романа, доньки Анни, рідного брата Олександра Вікторовича. 

Олег був чуйним батьком та чоловіком, відданим товаришем для побратимів, справжнім патріотом своєї Батьківщини, хорошою та доброю людиною для усіх, хто його знав.

У січні 2024 року його іменем перейменовано стадіон "Колос", де він тривалий час займався футболом.