Дата народження: 1 квітня 1943 року, с. Мусійки, Іванківський район (нині Вишгородський район), Київська область.
Дата смерті: 13 листопада 2024 року, м.Українка, Обухівський район, Київська область.
Із спогадів рідної сестри Галини Миколаївни:
Машина Марія Миколаївна народилася у с. Мусійки у багатодітній родині колгоспників. Сім'я була велика, у ній було 6 дітей. Батько повернувся з війни інвалідом та працював у лісництві. Переміщався по території за допомогою коня. Мати працювала у сільському колгоспі ім. Ватутіна.
Пішла до Мусійківської середньої школи (нині Мусійківський ліцей Іванківської селищної ради) у 1950 році. Приймала участь в олімпіадах з фізики та математики. Полюбляла художню самодіяльність. Брала участь у змаганнях зі спорту на різних рівнях з волейболу та баскетболу. З радістю виступала за шкільні команди на спартакіадах. Любила писати та малювати. Досить часто допомагала разом зі сестрою оформлювати різну наочність та документацію у Мусійківській сільській раді. Мала гарний почерк. Мала повагу у працівників сільради. Мріяла стати учителькою.
Завершила навчання у 1960 році. Але змоги вступити до омріяного вишу відразу після закінчення навчання не могла, так як мала відпрацювати у колгоспі. Вже майже доросла Марія працювала телятницею на фермі.
Вступила до Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горького у вересні 1961 року. Навчалася на фізико-математичному факультеті, відділення "Фізика". Проживала у гуртожитку педінституту так як добиратися до свого рідного села було на той час складно. Завершила навчання у серпні 1966 року.
Ще студенткою розпочала педагогічну діяльність учителькою фізики у Краснодонській СШРМ №2 Луганської області у серпні 1964 року та працювала у ній один навчальний рік.
Після отримання спеціальності вчителя фізики у серпні 1966 року її було направлено до Краснослобідської середньої школи (нині Краснослобідський ліцей Обухівської міської ради) учителькою фізики.
У серпні 1969 року її було призначено заступником директора з навчальної роботи. Вона працювала на цій посаді майже 10 років. До своєї роботи ставилася відповідально, мала повагу у колег. Неодноразово обиралася депутаткою Краснослобідської сільскої ради.
У березні 1979 року за її успіхи було призначено директоркою Краснослобідської школи. Успішно керувала навчальним закладом більше 8 років. Після будівництва нового навчального закладу в Обухові Марії Миколаївни запропонували перейти туди директоркою.
1 серпня 1987 року була переведена на посаду директорки Обухівської середньої школи №5. Керувала цим закладом 2 роки.
Відкриття Обухівської середньої школи №5, 1987 рік
На фото директор біохімзаводу В.М.Зохнюк та директорка школи №5 Машина М.М.
У березні 1989 року Марія Миколаївна вийшла заміж та отримала прізвище Муратова.
У серпні 1989 року була призначена на посаду завідуючої (згодом начальниці) Обухівського районного відділу освіти.
Стаття у газеті "Обухівський край", №68 30 серпня 1997 року
Уклін Вам, Учителю! - день святковий, день сподіваний! Хай буде він радісний, щирий, погожий. Хай осінні айстри палахкотять біля Вашої школи привітніше і святковіше. Хай ваші діти принесуть їх у класи, віншуючи і шануючи Вашу самовіддану працю… Розумію як нелегко працювати в часи докорінних суспільних перемін , матеріальних і духовних переоцінок, у часи становлення нашої держави - України! А коли вчителю було легко? Може у 50-60-і, може повоєнні чи 30-і? Освітницька нива за всіх часів - нива подвижницька. Своє свято- День учителя, попри всі труднощі, ми зустрічаємо з великою надією, з вірою в те, що труднощі становлення держави неминущі, що освітяни зроблять свій внесок у творення нової України. Із святом дорогі колеги!
Вітання з Днем учителя від Марії Муратової, завідуючої відділом освіти. Газета "Обухівський край", 02.10.1999 №78.
Стаття у газеті "Обухівський край", №79 30 вересня 2000 року
Стаття у газеті "Обухівський край", №79 30 вересня 2000 року
1 вересня 2000 року на відкритті Германівської гімназії
На цій посаді Марія Миколаївна працювала до виходу на пенсію, а саме до 2 квітня 2001 року.
Майже відразу ( 10 квітня ) була прийнята на посаду радника голови Обухівської адміністрації з питань освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення. Проте така робота була їй не по душі.
У жовтні 2002 року вона повернулася у свій рідний Обухівський районний відділ освіти на посаду методиста районного методичного кабінету в якій працювала тривалий час.
На робочому місці методиста
За свою освітянську кар'єру була нагороджена:
Нагрудним значком "Відмінник народної освіти" ( 22.02.1979 року).
Отримала звання "Заслужений працівник освіти України" (2008).
Із спогадів освітян Обухівщини
Галина Шкута:
"Марія Миколаївна - це керівник від Бога! Завжди справедлива. А як вона підтримувала своїх підлеглих… Інтернет масово використовується не так давно. Вся інформація надходила керівництву. Оголошується конкурс. Марія Миколаївна пропонує взяти участь. Звісно відмовляюся. І вона каже ті слова, які ми зараз маємо казати кожній дитині "Ти зможеш! В тебе все вийде!" І виходило. А як раділа успіхам кожного вчителя, учня. Завжди знаходила можливість матеріально нагородити. Пам'ятаю за призові місця на обласному рівні дітям нарахували по 80 грн., тоді давали в конверті. Вона каже: " Це сором!" І доклала власні кошти. Своє особисте життя присвятила родині. Вона одна з найстарших з багатодітної родини. Мама померла рано, а тато інвалід війни. Наймолодшу сестру забрала під свою опіку, щоб батьку було легше. Коли коханий запропонував одружитися, то заспокоїв: "У нас все буде добре! Сестру віддамо в інтернат." Одруження не було. Сестра, як і мало бути, стала на першому плані. З часом вона зустріла кохання свого життя Муратова Олексія, який виявився вдівцем. Смілива жінка не злякалася, а стала мамою двом чудовим хлопцям. З гордістю казала: "Мої сини!" Вони інакше, як мама до неї не зверталися. Про те, що це людина з усіх великих літер свідчить той факт, що будучи на пенсії її телефон не замовкав. Вона всім була потрібна. Вона віддала себе людям. Хто звертався за допомогою, всіх підтримувала, не дивлячись ні на що. Навіть коли лежала на лікарняному ліжку список дзвінків був не менший. Вічна пам'ять Марії Миколаївні".
