18 квітня 2025 року учасники Клубу шкільного волонтерства Академічного ліцею №1 ім. А.С.Малишка разом із представницею БО "Обухівські Руни" відвідали військових, що проходять реабілітацію у шпиталі в одному з міст Київщини.

Протягом тривалого часу волонтери нашого осередку готувалися до цієї поїздки. На жаль заходи безпеки не дозволяють відвідати таке місце великій кількості бажаючих. І самим складним для керівника Клубу Анатолія Шевченка було те, як обрати тих, хто має увійти у цю невеличку групу охочих до благодійної діяльності.

Разом із класною керівницею 8-Б класу Аллою Шевченко йому вдалося організувати таку діяльність та залучити велику кількість охочих дітей. Діти з великим бажанням та натхненням приймали участь у великій кількості активностей, що відбувалися в обмежений час. Хлопчики та дівчатка з радістю виготовляли обереги для наших захисників - ляльки-мотанки, а потім навчили їх виготовляти молодших школярів. Спільними зусиллями було виготовлено 32 вироби.

Згодом прийшлося виготовляти трішки складніший виріб жовто-сині прапорці. І спочатку дорослі хотіли пошити їх своїми силами, а дітям дати лише їх розмалювати. Але врешті пошивом займалися як дорослі (Наталія Фесенко, Наталія Топчій, Олена Спіленко, Алла Шевченко, Анатолій Шевченко) так і діти (Макар, Таміла). Але ще значна кількість учасників волонтерського руху допомагали в розкроюванні, обрізанні та доведенні готових виробів. Розмальовували готові вироби близько 20 учасників осередку. В цілому виготовили 64 прапорці.

Дякуючи дітям та їх батькам вдалося зібрати велику кількість різноманітних смаколиків, які вони виготовляли власноручно, а учні принесли їх цього дня до ліцею. Допомагали із зборами Великодніх подарунків військовим окремі учителі. Щира вдячність усім за благодійний порив.

А потім розпочався ще один невідомий учасникам клубу вид діяльності - пакування подарунків. Потрібно було розподілити весь принесений крам (печиво, цукерки, туалетний папір, станки для гоління, вологі серветки, пасочки, чай, кава, кекси, круасани, чебуреки, ватрушки, пироги, пиріжки, варення, сало, биточки, солодку і мінеральну воду та інше) в окремі пакети, які малися дістатися одному з захисників. Було зібрано 21 пакет. І діти ніби ті бджоли займалися таким розподілом. Це досить нелегка справа із різної кількості різних видів смаколиків зібрати більш-менш рівноцінні подарунки. Але після виконаної роботи усі з полегшенням видихнули та оцінили свій результат приємними емоціями.

А згодом відбувся сам виїзд. Група виїхала двома автомобілями, якими керували керівник клубу та В'ячеслав Сахно, батько одного з учасників волонтерського осередку.

До нашої акції долучилися волонтери БО "Обухівські Руни", які також передавали у шпиталь Великодні подарунки зібрані жителями громади. Допомогла організувати поїздку представниця цієї організації Ніна Олександрівна Коропок.

Згодом відбулася довгоочікувана зустріч. Діти подарували військовим, що знаходилися у шпиталі власноруч виготовлені ляльки-мотанки, прапорці, і Великодні подарунки.

Наші захисники щиро раділи тому, що до них приїхали діти. Спочатку спілкування було досить непростим. Діти соромилися, ніяковіли. Запитання були поодинокими. Але пройшло зовсім небагато часу, і все змінилося.

Почалося жваве спілкування. Хлопчики цікавилися про бойові дії, в яких довелося приймати участь військовим. Про те, скільки часу їм довелося воювати, що стало причиною того, що вони пішли до війська. Дівчатка цікавилися про спілкування з родиною. Наскільки простим чи складним воно є під час війни. Чи знають ті про те, чим вони там займаються? Яку професію вони мали до війни?

Відповіді були щирими та правдивими. Більшість бійців пішла на війну добровільно, і вже тривалий час вони воюють. Про те, що там відбувається більшість не розповідає. Спілкування в основному коротке. Все добре, все спокійно! Воювати складно! Супротивника краще переоцінювати, ніж недооцінювати. Воювати вони уміють, на своїх помилках вчаться. Є свої недоліки! Їх намагаються використовувати наші бійці. Сам процес військових дій складний. Приймати рішення слід миттєво. Усі побували у надскладних умовах. Були поранені! Були свідками загибелі побратимів. П'янка на війні небезпечна. Люблять тварин, котиків та собак! Зустрічаються з великою кількістю екзотичних тварин.

Мають свої позивні! Деякі з них беруть самі. Деяким дають побратими. Інколи такий позивний "прилипає" до бійця після якоїсь події. Про одну з таких подій розповів один з військових.

На зустріч приходили і деякі місцеві жителі, це два котика. Діти залюбки спілкувалися і з ними. Вони їх ніжили та обіймали.

Час зустрічі пролетів швидко. Дорослі та діти отримали багато позитивних емоцій, потоваришували. Подякували один одному за щире спілкування! Більшість із військових воюють за те, щоб дітям не прийшлося воювати пізніше. Вони вдячні, що ті їх підтримують, а така близька зустріч надає їм сили в подальшій боротьбі, є підтвердженням того, що вони воюють не даремно!

Добрих справ не буває багато! Творімо добро, і воно обов'язково повернеться!

Дякуємо нашим захисникам за можливість жити, навчатися і займатися улюбленими справами!