4 березня 2025 року керівники закладів освіти Обухівської громади взяли участь в освітньому форумі "Траєкторія успіху: від ліцею до гімназії", що проходив на базі Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. У заході брали участь керівники освітян трьох громад: Обухівської міської територіальної громади, Золочівської сільської громади (Бориспільский район Київської області) та Лубенської територіальної громади (Лубенський район, Полтавської області).
Перша гімназія імені Матвія Номиса стала однією з перших в Україні, що добровільно змінила свій статус ліцею на гімназію та працює в такому статусі вже два навчальні роки.
Обухівську делегацію під час подорожі на форум супроводжували заступниця міського голови Олена Паєнко, начальниця управління освіти Олена Коломієць, заступниця начальниці управління освіти Аліна Дубровська. Приймали активну участь у заході директори або їх заступники закладів освіти громади.
Сам форум тривав протягом робочого дня.
Після короткого знайомства представники різних делегацій зібралися у актовій залі гімназії. З вітальним словом до загалу звернувся Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко, який розповів з якими труднощами йому довелося зіткнутися при впровадженні нової реформи у своїй громаді. Сама реформа у їх громаді розпочалася напередодні військових дій в Україні, які тривають і дотепер. Перші рішення про оптимізацію закладів освіти були прийняті ще 2021 року. Вони не були простими, хоча було здійснено вже перші кроки, встановлено, які заклади мали позбутися статусу ліцеїв, а які залишалися в такому статусі. Але згодом розпочалися військові дії, які відбувалися в більшості регіонів України. На щастя вони не дійшли до самих Лубен, але громада відчула на собі все те, що стосується багатьох громад України. Виїзд населення разом з дітьми до інших населених пунктів України або за її межі. Відбувся певний відтік усіх учасників освітнього процесу. Прийшлося це все враховувати у подальшій оптимізації. Це було не просто, але початок був покладений. Гімназія яка приймає форум, стала першою, яка понизила свій статус, і вже має певний досвід роботи у ньому. Є вже перші успіхи, встановлено перші недоліки, але врешті батькам, які на початку були категорично проти таких змін, довелося визнати, що такі зміни приносять і багато корисного. Вони продовжують цю реформу. Ще є чимало закладів, яких мають торкнутися зміни вже цього року. Але він вірить, що усі виклики їм спільно вдасться подолати.
Відповідно до повістки форуму з вітальним словом до освітян звернувся експерт шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні», доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка і вчитель хімії Полонського ліцею № 2 Хмельницької області Олег Фасоля.
*****
Довідка.Із розповіді Олега Фролова: У 2027 році в Україні має відбутися перехід до трирічної старшої профільної школи – ліцеїв якогось типу. Для цього до вересня 2024 року всі громади мали сформувати свою мережу закладів освіти й привести у відповідність документацію – визначити, яка школа стає ліцеєм, яка – гімназією (до 9 класу), а де залишається лише початкова ланка.
У 90-х роках тодішня влада зробила ведмежу послугу. Більшість базових шкіл стали повними, загальними, середніми. Фактично, у нас майже не залишилося базових 9-річних шкіл. Учнівський контингент зменшувався пропорційно до чисельності населення, і ці школи ставали малокомплектними.
Навчання в старшій школі, яке має бути індивідуалізоване, спрямоване на особливості кожної дитини, пов’язані з майбутнім здобуттям професії, на жаль, неможливо втілити в таких малокомплектних школах.
У першій версії Закону України «Про повну загальну середню освіту» йшлося про те, що ліцеями мають бути ті заклади освіти, у яких є, як мінімум, 100 учнів на паралелі. Тобто орієнтовно 4 класи.
Але потім переміг популізм, внесли зміни до закону про те, що ліцеями можуть стати заклади, які мають два класи та три профілі. І багато хто почав здійснювати так зване псевдореформування мережі. Вони просто перейменували заклади й «спочивають на лаврах», думаючи, що все вдалося. Це профанація реформування освіти.
Навіщо створювати мережу старшої профільної школи
Від’єднання старшої школи показує суперові приклади того, як якість освіти в ній покращується. Це залежить від низки причин.
Почнемо з того, що перебування в одному приміщенні шестирічок і 17-річних учнів – це не зовсім комфортно. Саме в цьому віці сприйняття дійсності й поведінка разюче відрізняються. Навіть елементарні санітарно-гігієнічні умови для цих вікових груп мають бути різними.
До того ж нині підлітки, навчаючись у старшій школі не за бажаними профілями та напрямами, або вивчаючи поглиблено предмети, які їх не дуже цікавлять, є невмотивованими. А ще старша школа нині суперперевантажена зайвими навчальними предметами, які відволікають увагу дитини.
Тоді як відокремлення старшої школи призведе до укрупнення закладів. Потужні заклади освіти дадуть можливість старшокласникам обирати той профіль чи напрям, який їм цікавий і знадобиться в майбутньому. Учні не будуть змушені залишатися в тому профілі, який створений у їхній школі, бо так традиційно склалося. Бо в цій школі є кваліфіковані математики чи філологи. І все.
Додатковий важіль впливу на зміни – коли дитина змушена перейти в інше, відокремлене приміщення закладу освіти, то вона задумається над тим профілем чи напрямом навчання, який їй подобається. Це збільшить її мотивацію до отримання знань.
Окрім усього, методи навчання в базовій і старшій школах мають кардинально різнитися. Коли ж базова і старша школа поєднані, то, як правило, години тижневого навантаження в старшій школі є довантаженням до годин тижневого навантаження педагогів із базової школи. Фактично це підробіток для вчителів базової школи. Однак, працюючи паралельно в базовій і старшій школах, вчитель практично не змінює форми й методи навчання.
Крім того, якщо йдеться про невеликі заклади освіти, де вчителі працюють і в базовій, і в старшій школах, то один педагог викладає два, три чи більше навчальних предмети, щоб мати повне тижневе навантаження. Це не призводить до покращення якості знань.
У старшій школі мають бути монопрофільні потужні працівники, які викладатимуть один або максимум два суміжні предмети й забезпечуватимуть високу результативність. Звісно, школи з малою наповнюваністю не зможуть забезпечити повним тижневим навантаженням вчителів, наприклад, географії, хімії, другої іноземної мови. Тому ці заклади освіти будуть залучати сумісників.
Це деякі з причин, чому відокремлення старшої школи сприятиме покращенню якості знань здобувачів освіти. Ми маємо вивчати найкращі приклади світового досвіду, але не маємо його копіювати. Натомість треба знайти найкращий варіант – український шлях розвитку освітньої галузі, не відкидаючи досягнення інших країн.
Суть нашої роботи в межах шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» полягає в тому, щоби хоча б одній громаді в області показати, що творити радикальні зміни складно, але вкрай потрібно. Позитивні приклади будуть спонукати інші громади не боятися змін. У такий спосіб масштабуватиметься досвід.
*****
Згодом було вітальне слово від начальника управління освіти Лубенської міської ради Мирослава Костенка, який ознайомив освітян із ситуацією оптимізації у Лубенській громаді та про ті непрості рішення, які доведеться вирішувати протягом 2025-2027 років.
Мирослав Костенко наголосив про важливість реформи у сфері загальної середньої освіти та про необхідність співпраці з усіма гілками влади для підвищення її якості.
Практична частина заходу розпочалася з виступу директорки гімназії Тетяни Сергієнко, яка поділилася досвідом успішної трансформації закладу.
Вчителька музичного мистецтва Валентина Маліченко розповіла про музичний менеджмент у освітньому середовищі. Родзинкою цього виступу стало залучення керівників різних громад до участі в диригуванні музичним гуртом, що є у гімназії. Спочатку музичний гурт виступав у звичному складі, а керувала його діями учителька музичного мистецтва Валентина Маліченко. Організатори намагалися залучити інших диригентів до свого виступу. Спочатку з Обухівської громади, а потім Золочівської громади. Організатори намагалися продемонструвати присутнім, що злагоджена дія гурту під керівництвом знайомого їм диригента звучить зовсім інакше, ніж його роботою опікується інший. Це дійсно було так. А потім на сцену було запрошено начальника управління освіти та директорку ліцею Лубенської громади для безпосередньої участі у якості музикантів гурту, але під керівництвом звичного їм диригента. Кожного разу звучала музична композиція, але саме звучання на слух сприймалося по-різному. Директорка Лубенської гімназії Тетяна Сергієнко коментувала усе це дійство, порівнюючи вищеописану ситуацію з реформуванням в Україні. Робота будь-якого колективу, який має злагоджені дії, може бути порушена заміною керівника-диригента (начальника обласного департаменту освіти, начальника управління освіти нижчого рівня, директора закладу освіти). Роботу можна налагодити, але для цього потрібен час, а інколи заміна музикантів. Якщо в колектив добавити нових виконавців-музикантів, навіть найвищої якості, робота музичного гурту також не стане ідеальною, а для злагодження його роботи потрібен досвід спільного виконання, а інколи кардинальна заміна виконавців. Також Тетяна Сергієнко розповіла про важливість кожного інструмента та музиканта, який ним володіє, що вони, ніби учасники освітнього процесу (батьки, учні, учителі, адміністрація закладу, засновники) мають працювати завжди спільно та злагоджено, і якщо хоча б одна ланка випадає, то налагодити роботу усього закладу освіти досить складно.
Учасники форуму мали змогу відвідати інтерактивні сесії.
- Презентація проєкту «Світ професій: перші кроки» (учителі початкових класів представили фрагменти уроків ). На фото нижче Світлана Петраш ( учителька 1-К класу) та Ірина Пузиряка (учителька 4-В класу)
- Підсумкова конференція проєкту «Хто є хто? Разом на роботу» для 8–9 класів.
Вілена Даценко, соціальна педагогиня, Людмила Сіренко, класна керівниця 8-В класу (І група).
Алла Рудик, класна керівниця 9-В класу, Оксана Пестременко, класна керівниця 9-А класу (ІІ група).
- Світове кафе «Соціальний вплив оптимізації шкільної мережі» (обговорювали можливості та ризики освітніх реформ).
Людмила Даценко, заступниця директорки з навчально-виховної роботи, Оксана Педоряка, заступниця директорки з навчальної роботи (1 група).
Марина Полигач, заступниця директорки з виховної роботи, Юлія Фролова, практична психологиня (2 група).
- Майстерклас з домедичної допомоги. Юлія Ріпка, учителька української мови та літератури, Оксана Нестеренко, учителька фізичної культури.
- Майстерклас з сексуальної освіти підлітків. Лілія Поліщук, учителька основ здоров'я Академічного ліцею ім. братів Шеметів, Наталія Знайко, учителька хімії гімназії.
Завершальним етапом стала панельна дискусія «Оптимізація шкіл: стратегія розвитку чи виклик для громади», під час якої учасники підбили підсумки форуму та розглянули майбутні кроки щодо покращення гімназійної освіти. Директорка гімназії Тетяна Сергієнко.
Форум «Траєкторія успіху» довів, що освітяни готові до змін і прагнуть створювати якісне освітнє середовище для учнів. Учасники заходу повертаються до громад із новими ідеями, напрацьованими стратегіями та натхненням для подальшої роботи.
Учасники форуму від Обухівської громади відвідали також Академічний ліцей "Європейський" Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. Ознайомила з роботою закладу його директорка Лариса Деркач.
Побували також в Академічному ліцеї імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. Директорка ліцею Наталія Брекало.
Дякуємо команді шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в школі» за можливість на практиці ознайомитися з наслідками реформи старшої профільної школи.
