1 жовтня в Україні - День захисників і захисниць, День Українського козацтва, День ветерана, День молитви за всіх полеглих за свободу і державність України. Цього дня ми вшановуємо захисників нашої держави - наших сучасників, які боронять незалежність України під час російської агресії, та згадуємо про українців, які пожертвували своїм життям заради Батьківщини за часів козацтва та визвольного руху у двадцятому столітті.

1 жовтня 2024 року у спортивному залі Дерев'янської гімназії зібралися учителі та учні, щоб привітати наших захисників та захисниць, які боронять нашу державу.

На захід було запрошено нашого земляка, учасника військових дій у ЗСУ, випускника гімназії Олександра Сарафанюка.

З вітальними словами до присутніх звернулися педагог-організатор Лариса Васелюк, директор гімназії Анатолій Шевченко.

Цього дня ми пригадали полеглих героїв, жителів села, почесних громадян Обухова, Карповича Руслана та Заїку Миколу. Наприкінці заходу учні 8-го класу разом з класним керівником Станіславом Буравовим віднесли та поклали квіти на могилу Карповича Руслана. А от учні 4-го класу разом зі своєю класною керівницею Ларисою Васелюк віднесли букети до могили Заїки Миколи. На святкове покладання квітів було запрошено його дружину Тетяну та бабусю Раїсу Харитонівну. На заході була також присутня колишня бібліотекарка гімназії Емма Казимирівна.

Напередодні було організовано акцію "Подаруй вітання солдату". Учасникам освітнього процесу було запропоновано створити та підписати листівку батькам наших учнів, які боронять нашу державу зі зброєю в руках. Майже в кожному класі навчаються учні, батьки яких боронять Україну.

Анатолій Петрович звертаючись до присутніх прохав допомагати своїм близьким та рідним словами, добрими справами, підтримкою у будь-якому сенсі цього слова. Нашим татам дуже важливо знати, що їх чекають, їх люблять та підтримують. Це їх надихає триматися та мужньо виконувати свій громадянський обов'язок.

Хвилиною мовчання було вшановано усіх полеглих воїнів, а також хлопців, які на початку війни стояли на захисті села. Згадали про Самойленка Юрія, Петрова Дмитра, Лагнара Романа, іноземця Марсі.

Було також надано слово нашому захиснику, Олександру Сарафанюку. Олександру було важко сказати, щось таке, яке б надихало наших учнів. Важкі часи у країні, і досить тяжко усім, а особливо його побратимам. І як нелегко відшукати ті слова, які стали б натхненням до боротьби.

Шануймо наших воїнів, волонтерів, які допомагають тримати тил своїми донатами та іншими добрими справами.

Зі святом наші рідні Захисники та Захисниці! Ми вас любимо, і очікуємо з Перемогою вдома!