Роман Легар, оператор-топогеодезист батареї управління та артилерійської розвідки, загинув 9 червня 2024 року у районі н.п.Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Найкращий пілот FPV-дронів. Невпинний у своєму розвитку і безмежній мотивації звільняти свою землю від ворога. Не боявся складних шляхів і не відступав від своєї мети. Група "Контакт 12".
Підрозділ артилерійської розвідки, сформований ветеранами полку «Азов», учасниками оборони Маріуполя та добровольцями нової хвилі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Щирі співчуття - соціальному робітнику Броварського міського територіального центру соціального обслуговування Легар Любові Григорівні з приводу тяжкої втрати - загибелі сина Романа.
*** Бровари попрощалися 14.06.2024 року з бійцем бригади "Азов"
За свої 25 років Роман зробив стільки, скільки інші не зможуть зробити за декілька життів..."
Роман Легар загинув 9 червня 2024 р. у районі н.п. Григорівка Бахмутського району Донецької області. На майдані Свободи з полеглим Захисником прощалися рідні, друзі, однокласники, побратими, пересічні містяни.
Роман із багатодітної родини. Для своїх трьох молодших сестер був не лише братом, а і другом, наставником, розповідають знайомі сім'ї.
Навчався Роман у школі #2 ( Торгмаш). Однокласники згадують, що він був дуже вихований і скромний, проте мав стержень.
До великої війни хлопець працював програмістом. Роман завжди був свідомим громадянином, із числа золотої молоді країни - любив Україну, рідну мову, на Майдані відстоював вільне майбутнє своєї держави, разом із активістами виступав проти винищення дерев у Броварах.
На велику війну хлопець пішов на початку 2023 року. Був оператором-топогеодезистом батареї управління та артилерійської розвідки бригади спецпризначення "Азов". І на цій посаді боєць завоював повагу побратимів.
"Роман був надзвичайно порядною людиною і сильною особистістю. І хоч він пішов із життя дуже рано (в 25 років - авт.), але досяг багато... Він був дуже цілеспрямований і водночас скромний. Це унікальне поєднання, що багато говорить про людину...Його життя було наповнене сенсом і мотивацією - боротьбою за волю країни. Роман за свій короткий вік зробив стільки, скільки інші не зможуть зробити за декілька життів", - зазначив у прощальному слові представник командування бригади.
Роман Легар мав позивний "Ісус" ( бо народився 7 січня на Різдво), а загинув в особливі для православних християн дні - коли не минуло 40 днів після Великодня.
Випадковостей не буває, кажуть побратими: справжній Воїн після смерті має легкий і світлий шлях та продовжує захищати свою родину і всю Україну з небес. Ми ж, у тилу, кожен на своєму місці повинні робити максимально можливе, щоб смерті наших Героїв не були марними - ми маємо завершити війну нашою Перемогою.
Двоє молодих людей було затримано ще перед Днем Волі. Слідчі коментувати ситуацію не хочуть.
Близько 8 години ранку 24 березня у Гомелі у вікно податкової інспекції невідомі кинули пляшку із запалювальною сумішшю. Пожежі не було: розбилося лише одне скло, пляшка до приміщення не потрапила. Слідчий комітет порушив кримінальну справу за фактом події, а згодом відповідальність за подію нібито взяли на себе анархісти.
Щоправда, про затримання у справі інформації не йшлося. Але несподівано з'ясувалося, що того ж дня, 24 березня, у Мінську було затримано двох українських хлопців. Пізніше вони повідомили, що вони проходитимуть свідками у справі, пише UDF.BY.
Українці — 19-річний Іван Даниленко та 18-річний Роман Легар — приїхали до Білорусі в ніч із 23 на 24 березня. Один із Києва, другий із передмістя української столиці — Бровари. Обидва студенти, Легар – студент архітектурного університету, Даниленко навчається у медичному коледжі на фельдшера.
Їхали до Мінська «подивитися місто», причому їхали через Гомель. Декілька годин вночі на 24 березня вони провели в обласному центрі, пересідали на поїзд до столиці.
24 березня у Мінську Легар та Даниленко гуляли разом із двома дівчатами, мінчанками. Усю компанію затримали люди у цивільному.
«Хлопці приїхали до Мінська з туристичними цілями, а також, ймовірно, планували відвідати акцію протесту 25 березня, — розповіла «Нашій Ніві» знайома затриманих, мінчанка Ольга (ім'я змінено на її прохання — Ред.). У квартирі Ольги зупинилися хлопці.
— На якій підставі зупинили нас на вулиці, невідомо. Затримували люди у цивільному. Підійшли просто на вулиці та почали просто прикрутити. Ніхто не представлявся і не говорив, чому затримання. Взагалі, навіть не говорилося, що це затримання».
Молодих людей доправили до Фрунзенського РУВС. Ніч вони провели там. Причому вночі Ольгу у кайданках вивели та відвезли додому. Там міліція провела обшук.
Обшук проводили представники не Фрунзенського РУВС, а чомусь Московського, каже дівчина. Принаймні, заявляє вона, їй так сказали самі міліціонери – документів ніхто з них не показав. «На якій підставі у мене вдома був обшук, мені не пояснювали, на мої вимоги показали лише ухвалу на огляд, у якій справі, я не зрозуміла. Паспорт Романа Легара виявили та вилучили під час огляду у моїй квартирі, — каже Ольга.
— Також під час огляду було вилучено два мої комп'ютери, три флешки та ще кілька моїх особистих речей. З якою метою вилучено – не знаю. Протокол вилучення мені надано не був, хоча я вимагала показати його».
Наступного дня, 25 березня, дівчата відвезли до суду Фрунзенського району. Ользі присудили штраф 920 рублів (нібито «лаялася матюком, не підкорялася законній вимогі міліції»). Подругу Ольги визнали винною за тими самими статтями. Але штраф їй не присудили – дівчину заарештували на 13 діб.
А Даниленко та Легара залишили під вартою. За законодавством, іноземці повинні мати при собі документи під час перебування у Білорусі, інакше їм загрожує штраф чи депортація. В українців паспортів із собою не було.
Даниленка та Легара відвезли до ЦІП на Окрестина. Затримано їх як іноземців, які не мають документів. Але паспорт Даниленка знайомі невдовзі знайшли. Наразі документ перебуває в українському консульстві. Паспорт Легара, який був у квартирі Ольги, зник.
«Я писала в РУВС заяву, щоб мені видали протокол вилучення під час обшуку, в якому має бути зазначений і паспорт Легара, мені сказали, що «на розгляд заяви вони мають 15 днів». Також знаю, що уточнити наявність паспорта Легара серед вилучених речей намагалися через інші інстанції, на що отримали відповідь, що паспорта там немає, — розповіла Ольга. —
Наразі Роман Легар сидить у ЦІП на Окрестіна вже два тижні без рішення суду та документів». Потім через чотири дні після затримання хлопців, 28 березня, в Мінську з'явилися міліціонери з Гомеля.
Двоє українців несподівано стали свідками у справі про той самий коктейль Молотова, який кинули до будівлі податкової у Гомелі.
Скоріш за все, справа закінчиться депортацією. Але незрозуміло, чому Івана Даниленка, документи якого знайшлися, утримують на Окрестіна й досі. Навіть якщо він проходить свідком у справі про підпал податкової, його мають депортувати і потім уже викликати до Білорусі.
Роман Легар, якщо міліція нарешті повідомить, що його паспорти у них немає, може провести ще деякий час на Окрестіна, допоки його особу не буде підтверджено. А це не швидка процедура: міліція звертається до українського посольства, посольства — до відділу міграції в Україні. Потім робиться тимчасовий паспорт, готуються документи.
У Слідчому комітеті коментувати ситуацію відмовились. Олександр Новосьолов , консул та перший секретар Посольства України в Республіці Білорусь, розповів «Нашій Ніві», що займається звільненням хлопців. «Після Дня Волі я та мої колеги стежили за затриманнями, перевіряли, чи не затримані громадяни України. Я сам обдзвонював райвідділи. Ось так і дізналися про затримання Даниленка та Легара, – розповів Новосьолов. —
Офіційно їх було затримано, бо не мали при собі документів. На момент затримання документів у них справді не було. У цій ситуації ми надіслали ноту до білоруського МЗС, щоб прискорити визволення хлопців. Зараз працюємо з міліцією, щоб якнайшвидше відправити їх до України». Але пояснити, чому той самий Даниленко, чий паспорт знайшовся, все ще перебуває на Окрестіна, Новосьолов не може.
«Нам пообіцяли якнайшвидше вирішити ситуацію, але поки що є. Для видачі свідоцтва на повернення Легара до нас, до речі, також не зверталися», - сказав консул. Якщо особа затриманого з'ясувати не вдається або відсутні документи, що підтверджують особу, зазвичай органи міграції звертаються до посольства тієї країни, звідки приїхала людина. Посольство оформлює свідоцтво про повернення — щось на кшталт одноразового паспорта, щоб людина могла повернутися до своєї країни.
«Але ми сподіваємось, що питання вирішиться наступного тижня, – сказав Новосьолов. — Я відвідував хлопців на Окрестіна. Скарг з їхнього боку немає, умови утримання, здається, нормальні. Сподіваємося, невдовзі вони зможуть повернутися до України».
